Індекс гендерної рівності: де Україна на карті Європи?

Для України забезпечення гендерної рівності є не лише внутрішнім пріоритетом, а й частиною європейського курсу. У процесі вступу до ЄС Україна зобов’язалася наближати законодавство та практики до європейських стандартів, зокрема у сфері рівних прав і можливостей жінок та чоловіків. Розповідаємо, як вимірюють рівність чоловіків і жінок у Європі і чи далеко Україні до ЄС у цьому питанні.

Як ЄС визначає гендерну рівність?

Питання гендерної рівності у ЄС регулюється на декількох рівнях:

- первинне право ЄС - установчі договори ЄС та Хартія основоположних прав (статті 20, 21, 23);

- вторинне право ЄС - директиви, що встановлюють конкретні стандарти рівності (наприклад, Директива 2006/54/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 5 липня 2006 року про реалізацію принципу рівних можливостей та рівного ставлення до чоловіків і жінок у питаннях зайнятості та професійної діяльності);

- практика Суду ЄС, яка розкриває зміст принципу рівності та заборони дискримінації (наприклад, справа Bilka-Kaufhaus (C-170/84) щодо непрямої дискримінації за ознакою статі);

- стратегічні та політичні документи ЄС, зокрема Стратегія гендерної рівності на 2026–2030 роки .

Як вимірюють гендерну рівність у Європі?

Питання, пов’язані із суспільно-економічним становищем чоловіків і жінок, вивчає Європейський інститут з гендерної рівності. У 2025 році він опублікував свіжий Індекс гендерної рівності , заснований на аналізі 27 ключових показників у 6 основних сферах: робота, гроші, знання, час, влада та здоров’я. Що вища оцінка за шкалою від 1 до 100, то менший рівень дискримінації та якісніше забезпечення підходів гендерної рівності у згадані сфери.

Згідно зі звітом, середній Індекс гендерної рівності ЄС становить 63,4 бала. Попри тривалу роботу в цьому напрямку, навіть усередині Євросоюзу прогрес нерівномірний. Найменше значення у Кіпру – 47,6, а найвище у Швеції – 73,7. Серед лідерів також Франція – 73,4, Данія – 71,8, Естонія – 70,9 і Нідерланди – 69,5.

З 2020 року загальний індекс у ЄС зріс на 3,5 бала. Як зазначають автори дослідження, завдяки змінам у законодавстві вдалося досягти значних успіхів у сфері економічного ухвалення рішень. Водночас у галузях охорони здоров’я та освіти звіт зафіксував у багатьох країнах певне зниження показників.

Ситуація з оплатою праці також потребує покращення: жінки в ЄС заробляють у середньому лише 77% від того, що отримують чоловіки. Це означає, що жінці потрібно працювати на 3,5 місяця довше, щоб отримати річний заробіток чоловіка. За оцінками експертів, для досягнення повної гендерної рівності в ЄС знадобиться щонайменше 50 років.

Яке місце займає Україна?

Спираючись на методологію Європейського інституту гендерної рівності, Український Жіночий Фонд у співпраці з Державною службою статистики України за підтримки Офісу Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Урядової уповноваженої з питань гендерної політики провів власний аналіз, результати якого були опубліковані у 2025 році. Індекс гендерної рівності в Україні становить 61,4 бала. Це вагомий результат: Україна випередила 8 країн-членів Європейського Союзу, наблизившись до середньоєвропейського показника (63,4 бала).

Україна повинна продовжувати системну політику для наближення законодавства до стандартів ЄС та врахування інших міжнародних стандартів у сфері гендерної рівності.

Довідково

Міністерство юстиції України здійснює гендерно-правову експертизу нормативно-правових актів (НПА) та їхніх проєктів, надаючи висновок щодо їх відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. До актів, що підлягають такій експертизі належать: чинні закони, акти Президента України, Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти.