Мінфін отримав доступ до інформації про всі операції на банківських рахунках пільговиків. Під прицілом — 31 млн українців

Субсидії як наживка: в пастку Уряду потрапило вже понад 5,4 млн сімей.

З 1 січня набув чинності закон, який фактично скасовує банківську таємницю. Міністерству фінансів надано безперешкодний доступ до інформації про всі операції на рахунках громадян, які отримують субсидії, пільги, а також пенсії, інші виплати з державного бюджету. Зміни нібито покликані виявити «мертві душі» та громадян, доходи яких дозволяють їм виживати й без державної підтримки. Але, очевидно, така інформація може стати в пригоді й іншим державним (і не тільки) структурам.

Поки свято наближається

1 січня набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII. Крім іншого, ст.62 закону «Про банки і банківську діяльність» доповнюється п.10. У ньому передбачено, що Міністерство фінансів «з метою проведення верифікації і перевірки достовірності інформації», яку подають громадяни для отримання соцвиплат, пільг, субсидій, пенсій, зарплат та інших виплат з державного та місцевих бюджетів, має право отримувати дані про рахунки громадян (поточні, кредитні, депозитні тощо), операції та залишки за ними. При цьому у випадку нарахування та отримання соцвиплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство, інформація надається щодо кожного із членів сім’ї або домогосподарства.

Мабуть, аби перестрахуватися, були внесені зміни й до Бюджетного кодексу (закон від 24.12.2015 №914-VIII), «Прикінцеві та перехідні положення» якого доповнено п.40. Він закріплює право Мінфіну отримувати інформацію, «що містить банківську таємницю, персональні дані». Хоча у своєму висновку до відповідного проекту головне науково-експертне управління Верховної Ради підкреслювало, що це питання аж ніяк не є предметом регулювання цього кодексу.

Голосування щодо цих норм відбувалось нашвидкуруч, майже без обговорення, у передноворічні дні. Навіть пояснювальні записки до них не містять якихось конкретних обгрунтувань необхідності таких змін. Лише загальні тези про «економне та раціональне використання державних коштів», «створення умов для стабілізації фінансового стану держави», «збалансування держбюджету» тощо.

Крім того, розмитість положень дає Уряду чимало можливостей для розширення своїх повноважень у підзаконних актах. Зокрема, визначено, що інформація, яка містить банківську таємницю, надається Мінфіну «на його письмовий запит під час бюджетного процесу». В ГНЕУ ВР зазначили, що таке формулювання є недостатньо чітким. Натомість, наполягали експерти, слід було вказати, що письмовий запит має бути обгрунтованим. Крім того, невідомо про який часовий проміжок ідеться. Адже бюджетний процес триває постійно. Зокрема, ст.19 БК визначає такі стадії бюджетного процесу, як складання проекту, його розгляд та прийняття, виконання бюджету, підготовка та розгляд звіту про виконання.

Під прикриттям

Апологети згаданої норми говорять про надмірне навантаження на державний бюджет від соціальних видатків та несправедливого й непрозорого розподілу пільг. Проблема дійсно існує. За даними Мінфіну, осіб, які отримують соціальну допомогу, приблизно 31 млн (за даними Держкомстату, на 1 листопада 2015 року в Україні проживало близько 42,8 млн громадян, серед них старших за 18 років — близько 35 млн).

Очільниця відомства Наталія Яресько говорить про необхідність проведення аудиту та верифікації системи соцзабезпечення. Вона зазначає, що серед одержувачів пільг можуть бути «мертві душі», люди, які отримують кілька пільг одночасно і т.д. «Коли ми цього року перевіряли надання частини програм соцдопомоги, то знаходили багато цікавого. Наприклад, 45 одержувачів за одним телефонним номером. Тому, думаю, ніхто не повинен бути проти верифікації, адже це просто перевірка», — запевнила міністр.

Прикметно, що підкомітет з видатків бюджетного комітету ВР рекомендував видалити відповідну норму. Нардепи пояснювали, що допуск до банківської таємниці Мінфін зможе використовувати далеко не лише для перевірки адресності субсидій та пільг. Фактично міністерство перетворюється на правоохоронний орган.

Утім, заступник міністра фінансів Роман Качур переконував: «Ні, йдеться тільки про використання цієї інформації для моніторингу того, як використовуються публічні кошти».

Проти виключення норми про розкриття банківської таємниці виступила й ГО «Реанімаційний пакет реформ». Зокрема, там зазначили, що в 2014 році витрати Пенсійного фонду становили 15,7% ВВП, на соціальний захист — 3,7%, що є найбільшими показниками у світі. Отже, на думку активістів, у разі неприйняття норми про скасування банківської таємниці для пільговиків «ключову реформу у сфері публічних фінансів буде фактично скасовано». А це, мовляв, свідчитиме про «бажання зберегти корупцію у системі пенсійного та соціального захисту».

А працювати не пробували?

Втім, необхідність доступу Мінфіну до відомостей про всі операції на банківських рахунках громадян виглядає, м’яко кажучи, перебільшеною.

У розпорядників пільг є вся необхідна інформація про пільговиків. Наприклад, ПФ може (якщо захоче) перевірити, чи дійсно існує особа, якій нараховується пенсія. Якщо ж є підозра стосовно зловживання, підключаються правоохоронні органи. Проте наявність «мертвих душ» пояснюється швидше корупцією в самих органах-розпорядниках.

Для контролю над доходами громадян існує Державна фінансова інспекція, яка має відповідну інформацію. Адвокат адвокатського об’єднання «Спенсер і Кауфманн» Сергій Пушко зазначає, що, наприклад, субсидії призначаються особам, виходячи з розміру доходів. Відповідна інформація надається ДФС і міститься у Держреєстрі фізичних осіб — платників податків. «Тобто фактично метою подання запиту на отримання інформації про відкриті на ім’я фізичної особи рахунки буде перевірка відомостей про дохід фізособи, вказаний у держреєстрі. Разом з тим перевірка достовірності таких відомостей є компетенцією ДФС, яка здійснює податковий контроль, а не Мінфіну. Таким чином, закон надає Мінфіну не властиві йому повноваження», — пояснює юрист.

У свою чергу, банки — це лише інститут, де люди зберігають гроші й за допомогою якого проводять розрахунки. Тобто питання не в тому, де люди тримають гроші, а в тому, чи правомірно їм ці гроші нараховуються. Інакше, за аналогією, завтра в гарячих головах може виникнути ідея надати працівникам соцфондів право на проведення обшуків без рішення суду в помешканнях громадян, які отримують пільги. Адже ці громадяни можуть зберігати кошти під матрацом або придбати телевізор у сусіда за готівку.

Пошкребуть по засіках

Сьогодні інформація, яка містить банківську таємницю, може розкриватися на письмовий запит або з письмового дозволу самого власника рахунку, за рішенням суду, а також на письмову вимогу ДФС, але тільки щодо наявності банківського рахунку.

Та фіскали вже давно мріють про можливість стеження за всіма фінансовими операціями українців. Це нібито має допомогти в боротьбі з тіньовими доходами. Остання спроба отримати доступ до банківської таємниці — законопроект Мінфіну «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо запровадження обслуговування заможних фізичних осіб)», який було винесено на обговорення в червні минулого року. Щоправда, вже за кілька днів документ відкликали нібито для доопрацювання.

Сьогодні доступ до банківської таємниці отримав Мінфін. Однак наразі невідомо, яким чином, хто саме, в який спосіб, за яких умов отримає право направляти запити до банків. Очевидно, відповідні правила будуть урегульовані підзаконними актами. Та можна прогнозувати, що згодом цей інструмент, окрім Пенсійного та соціальних фондів, отримає ДФС.

За умови тотальної корумпованості служби наслідки для громадян та їх масштаби важко уявити. В кращому разі податківці зможуть «накопати» підстави для донарахування податків, аби виконати план, складений Мінфіном.

Однак не виключені й зловживання іншого роду. Наприклад, якась фіктивна фірма, що опинилася на гачку в ДФС, перерахує фізособі певну суму коштів, не повідомивши її. А тут фіскали з роздруківкою про стан рахунку та рух коштів. І фізособа-«мішень» — у пастці.

Зрештою, в окремих випадках навіть не доведеться шукати умислу. Скажімо, онук вирішить зробити бабці сюрприз — переказати на день народження 1000 грн. на рахунок. Старенька нічого не знає про рахунки й сходити до банкомата просить сусідку. Онук нічого не знає про субсидії бабусі. Але чиновники знають усе. В підсумку бабцю позбавили субсидії, і вона має повернути раніше нараховану їй допомогу в подвійному розмірі.

Із банків підуть

Напевно, через свята банки поки що не коментують нововведення. Втім, деякі банкіри зазначають, що сам по собі обов’язок надавати інформацію не є великою проблемою. Справжня біда в тому, що вони втрачатимуть клієнтів. Адже велика кількість тих, хто сьогодні зберігає кошти на депозитних рахунках, тепер кілька разів подумають, чи готові вони до такої відкритості.

Інші представники банківської сфери зазначають, що в держорганів достатньо власної інформації, вони лише мають налагодити комунікацію між собою й не чіпати банківської таємниці, оскільки це порушує права громадян. Адже для нарахування та отримання соцвиплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат громадянин надає документи з підписом і печаткою особи, яка несе відповідальність за достовірність відомостей у них. Та, очевидно, в Мінфіні вирішили піти найпростішим шляхом.

Вперед у минуле

Прем’єр Арсеній Яценюк днями хвалився, що сьогодні субсидії вже отримують 5,4 млн сімей, а це майже третина українців. І ця цифра, за його прогнозами, буде лише зростати. Що й не дивно з огляду на заплановані цього року чергові підвищення комунальних тарифів. Тобто своєю патерналістською політикою Уряд, з одного боку, опікується громадянами, а з другого — намагається встановити повний контроль над ними. Мовляв, ми ж маємо контролювати витрати грошей, які виділяємо з бюджету!

Натомість завданням влади передусім є створення умов, за яких українці зможуть достатньо заробляти, аби грошей вистачало і на достойне життя, і на сплату податків. Так формуватиметься середній класс — основа демократії, до якої, якщо вірити першим особам держави, ми рухаємось. Адже людина, здатна сама себе забезпечити, є вільною, і на неї важко впливати.

Та, виходить, нині стоїть інша мета — максимальний перерозподіл коштів через корумпований держбюджет та якомога суворіший контроль над громадянами.

Коментар «ЗіБ» 

«Нічого хорошого розкриття банківської таємниці не обіцяє»

Вольга ШЕЙКО, юрист ЮФ «Астерс»:

— Безумовно, з набуттям чинності новим законом немає необхідності обгрунтовувати надання даних, оскільки тепер для доступу до інформації про рахунки не потрібне рішення суду.

Передусім перевірятимуть пенсіонерів, адже саме ця категорія найчастіше звертається по субсидії. Такий доступ надаватиметься нібито для перевірки законності такого звернення: а раптом у пенсіонера є депозитний рахунок?

На мою думку, зміни до законодавства щодо заборони дострокового зняття депозитів були прийняті, передбачаючи ці нововведення. Хоча поки Мінфін налагодить систему запитів і, швидше за все, чекатиме на отримання повних баз даних, то багато води збіжить, а пенсіонери і пільговики тим часом масово забиратимуть гроші з банків.

Як це позначиться на банківській системі, покаже час. Але нічого хорошого розкриття банківської таємниці під прикриттям боротьби з корупцією і за прозорість системи не обіцяє. Та й запити будуть направляти у всі банки, оскільки інформації про рахунок у конкретному банку немає, і перевірка — це лише припущення про наявність рахунків. Тому банки будуть перевантажені роботою, а бази даних, напевне, стануть привабливими для їх придбання, адже міститимуть і персональну інформацію, і дані, що ідентифікують особу.

Чи викличе це черговий виток злочинності в банківській системі й не тільки? Швидше за все, так. Адже відібрати у співгромадян останнє — це тенденція кількох останніх років.

«Закон заохочує користуватися готівкою»

Олег ЗАГНІТКО, партнер МЮФ Integrites:

— Втручання у приватність отримувача публічних коштів у цьому випадку видається необхідним, але обраний інструмент погано збалансований.

Оскільки анонсовано адресний принцип виплати коштів, то розголошення даних членів родини, незалежно від спільного проживання, є надзвичайним кроком.

Предмет запиту не обмежений щодо часу проведення операцій: може стосуватися періодів від 1-го дня до 20 років. Не обмежений предмет і характером операцій: навіщо контролювати витратні операції чи заощадження, якщо ідея полягає в контролі рівня доходів? Отже, закон заохочує користуватися готівкою й уникати банки.

Нарешті, Мінфін повинен бути зв’язаний режимом таємниці щодо отриманих відомостей. Інакше інформація про рахунки в нехитрий спосіб переходить у режим оброблення персональних даних, до яких усі органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають «безперешкодний і безоплатний доступ».

«Нечіткість норми може призвести до зловживань з боку держорганів»

Катерина ОЛІЙНИК, юрист ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»:

— З одного боку, норма може мати право на існування, зважаючи на заявлену мету. Зокрема, вона може сприяти запобіганню шахрайству в соціальній сфері.

З другого — ця норма прописана недостатньо чітко та зумовлена «бюджетним процесом», який є досить широким поняттям і становить собою майже цілорічний процес складання, розгляду, затвердження бюджетів, звітування про їх виконання тощо.

Крім того, обсяг інформації, яка може надаватися на такий запит, є надзвичайно широким. Така невизначеність і нечіткість норми може призвести до зловживань з боку держорганів та їх посадових осіб і ставить під сумнів у цілому захист персональних даних та таємницю приватного життя.

У багатьох розвинутих країнах (навіть з урахуванням тенденції до «послаблення» інституту банківської таємниці) розкриття такої інформації органам з питань соціальних виплат є досить обмеженим. Зокрема, повноваження таких органів здебільшого обмежені перевіркою інформації під час розгляду звернень про отримання пільг або отриманням інформації в разі обгрунтованої підозри в шахрайстві.

«Стабілізація фінансового стану країни не може бути метою обмеження банківської таємниці»

Артем ПАСЬКО, адвокат АФ «Династія»:

— Мінфін наділяється правом отримувати будь-яку інформацію про рух коштів на всіх банківських рахунках осіб, котрі отримують субсидії, пільги, а також пенсії, інші виплати за рахунок держбюджету. Нарешті «кістляві руки» чиновників дісталися до «найзаможніших» громадян — пенсіонерів та пільговиків.

Аргументом цих нововведень стали гучні доводи — провести верифікацію одержувачів держпідтримки. Таким чином, планується зекономити мінімум 5 млрд грн., попри величезну кількість звернень до Президента з проханням накласти вето на законопроекти, що можуть порушувати право на приватність. У них громадські активісти аргументовано зазначали, що «стабілізація фінансового стану країни» не може бути легітимною метою жорсткого та протиправного обмеження права на приватність, а тим більше — розкриття банківської таємниці та персональних даних особи без її згоди.

Отже, висновок один: є в тебе, бабусю (дідусю), скромні накопичення на похорон та пам’ятник — не бачити тобі субсидії.

«Не кожен працівник Мінфіну зможе отримати інформацію щодо особи»

Денис ШКАРОВСЬКИЙ, юрист VB PARTNERS :

— Законом передбачено повноваження Мінфіну на отримання інформації, яка містить банківську таємницю щодо окремої групи осіб. При цьому встановлено низку обмежень.

По-перше, визначена мета отримання інформації: перевірка відомостей про осіб під час бюджетного процесу. По-друге, визначено коло осіб, щодо яких отримується інформація. Тобто мета закону — уникнення шахрайських дій під час отримання виплат за рахунок бюджетів. По-третє, запит про надання інформації має бути підписаний керівником або заступником органу державної влади. Тобто не кожен працівник міністерства матиме можливість отримати інформацію щодо особи.

Враховуючи це, закон не несе суттєвої загрози пересічним законослухняним громадянам. Навіть у випадку отримання «рядовим» працівником міністерства відомостей про наявність банківського рахунку, депозиту тощо, цього буде недостатньо для вчинення протиправних дій.