Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Днями Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалив вирок по справі по обвинувачені громадянина М. у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 186 (Грабіж) та частиною 2 статті 345 (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.
Так, розглянувши кримінальне провадження суд встановив, що 11 квітня 2020 року, М., умисно, із корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, перебуваючи у торговому залі продуктового магазину «Гранат», підійшовши до холодильної вітрини «Ласунка», відкрив її, та шляхом вільного доступу дістав із холодильної камери, полімерний пакет в якому були наявні заморожені напівфабрикати - пельмені вагові «Гурман» на загальну суму 244,50 грн., при цьому розуміючи, що за його діями спостерігають співробітники магазину. Після цього, М. покинув приміщення магазину разом із викраденим товаром, за які не розрахувався, не реагуючи на оклики робітників магазину, та направився у невідомому напрямку, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, М., відкрито викрав майно магазину «Гранат» на загальну суму 244,50 грн., а тому кримінальну відповідальність він повинен нести за ст. 186 ч. 1 КК України.
Після цього до чергової частини Овідіопольского ВП ГУНП в Одеській області, від оператора телефонної лінії «102», надійшло повідомлення від магазину «Гранат» щодо здійснення відкритого викрадення товару, а саме продуктів харчування. На вказане повідомленні спрямовано СОГ Овідіопольського ВП ГУНП.
По прибуттю на місце події, до продовольчого магазину «Гранат» поліцейськими було встанолено громадянина Мі., який пояснив робітникам поліції, що знає особу, яка відкрито заволоділа продуктами харчування, назвавши зловмисником – М.
Перебуваючи в магазині, Мі. надав згоду на супроводження працівників СОГ до місця можливого перебування М.
Вирушивши для встановлення місця можливого перебування М. робітники СОГ побачили особу із полімерним пакетом зеленого кольору в руці, та Мі. підтвердив, що це М. Після чого, автомобіль зупинився, та з нього вийшли співробітники поліції, які рушили в сторону М. Далі С. (співробітник поліції), окликнув М., на що він повернувся, та побачивши що його окликнув поліцейський почав втікати, на що робітник поліції вигукнув попередження «Стій – поліція!», на що М. не відреагував та продовжив втекати. У зв’язку з чим, помічник о/у СКП С. став наздоганяти М.
В ході погоні М., діючи умисно, з метою спричинення поліцейському – помічнику о/у СКП С. тілесних ушкоджень під час виконанням останнім своїх службових обов’язків, та можливості подальшої втечі, напав на потерпілого помічника о/у СКП С. та став наносити йому удари руками в область голови, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у виді синця потиличної області голови зліва, двох саден лівої бокової поверхні шиї, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В подальшому, помічник о/у СКП С. застосувавши прийоми рукопашного бою, передав М. для затримання робітниками поліції разом із викраденими продуктами харчування.
Таким чином, М. умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу помічнику о/у СКП С. легкі тілесні ушкодження у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, а тому кримінальну відповідальність він повинен нести за ч. 2 ст. 345 КК України.
Вину свою М. визнав повністю, показав суду, що скоїв злочини при викладених вище обставинах, докази, що маються в матеріалах кримінального провадження не оспорює, як і не оспорює фактичні обставини скоєних ним злочинів.
Суд встановив, що під час досудового розслідування, 24.04.2020 р., між прокурором, підозрюваним М., за участю захисника Т., була укладена, узгоджена та підписана угода про визнання винуватості, яка разом із обвинувальним актом були направлені до суду 27.04.2020 р. для затвердження її судом.
В судовому засіданні, прокурор просив суд, затвердити вказану угоду про винуватість, з чим погодились підозрюваний та його захисник.
Вивчивши вказану угоду та заслухавши пояснення по угоді М., прокурора, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та волі М., в зв’язку з чим вказана угода підлягає затвердженню.
На підставі вищевикладеного, судом затверджено угоду про визнання винуватості від 24.04.2020 року між прокурором, підозрюваним М. та захисником. Визнано винним М. у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити М. покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнити М. від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і у відповідності до ст. 76 КК України виконає покладені на нього обов’язки : не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази по справі : аерозольний балончик з речовиною дратівливої дії «Кобра-1», запакований в сейф-пакет № ЕХР 0204750, який зберігається в камері зберігання речових доказів Овідіопольского ВП ГУНП в Одеській області – знищити, а DVD-диск марки «Datex» 4,7 Gb/120 min 16x з відеозаписами фіксування моменту відкритого заволодіння продуктами харчування з магазину «Гранат», який зберігається при матеріалах справи - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Головуючий судя – Гандзій Д.М.
Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 509/1864/20.
Прес-служба Овідіопольського районного суду Одеської області